/Files/images/102203572_24.png

Загальні рекомендації з виходу з конфліктної ситуації

1. Визнати існування конфлікту, тобто визнати наявність протилежних цілей, методів в опонентів, визначити самих цих учасників.
2. Визначити можливість переговорів. Після визнання наявності конфлікту й неможливості його вирішити одразу доцільно домовитися про можливість проведення переговорів і уточнити, яких саме переговорів: з посередником або без нього й хто може бути посередником, що задовольняє обидві сторони.
3. Погодити процедуру переговорів. Визначити, де, коли і як почнуться переговори, тобто обмовити строки, місце, процедуру ведення переговорів, час початку спільної діяльності.
4. Виявити коло питань, що становлять предмет конфлікту. Основна проблема полягає в тому, щоб визначити в спільно використовуваних термінах, що є предметом конфлікту, а що ні. Уже на цьому етапі виробляються спільні підходи до проблеми, виявляються позиції сторін, визначаються точки найбільшої розбіжності й точки можливого зближення позицій.
5. Розробити варіанти рішень. Сторони при спільній роботі пропонують кілька варіантів розв’язань із розрахунком витрат по кожному з них, з урахуванням можливих наслідків.
6. Прийняти погоджене рішення. Після розгляду ряду можливих варіантів, при взаємному обговоренні й за умови, що сторони приходять до угоди, доцільно це загальне рішення представити в письмовому вигляді
7. Реалізувати ухвалене рішення на практиці. Якщо процес спільних дій закінчується тільки прийняттям проробленого й погодженого рішення, а далі нічого не відбувається й не міняється, то такий стан може спровокувати появу інших, більш сильних і тривалих конфліктів. Причини, що викликали перший конфлікт, не зникли, а тільки підсилилися невиконаними обіцянками. Повторні переговори проводити буде набагато складніше.
8. Пам’ятати про наступні позитивні функції конфліктів:
· конфлікт — це джерело розвитку: він стимулює зміни в суспільстві;
· конфлікт — це можливість розрядки напруження, "оздоровлення" стосунків;
· конфлікт —можливість зближення;
· конфлікти — сигнал до змін: вони сигналізують про об'єктивні суперечності життєвих стосунків і дають змогу вирішити їх.


Література.

1. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии.– СПБЮ: Питер, 2004.
2. Карамушка Л. М. Психологія управління: Навч. посіб. – К.: Міленіум, 2003.
3. Немов Р. С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – М. :Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2001.– Кн. 1.
4. Овчарова Р. В. Технологии практического психолога образования: Учебное пособие для студентов вузов и практических работников. – М.: ТЦ Сфера при участии «Юрайт-М», 2001.
5. Осницкий А. В. Проблемы психического здоровья и адаптации личности. СПб.: Серебряный век, 2004 г.
6. Основи практичної психології/В. Панок, Т. Титаренко, Н Чепелєва та ін.: Підручник. – К.: Либідь, 2001
7. Повякель Надія. Психологія вирішення педагогічних конфліктів. – к.: Шк.. світ, 2008
8. Психологический тренинг в группе: Игры и упражнения: Учебное пособие /Авт.-сост. Т. Л. Бука, М. Л. Митрофанова. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2005.
9. Рогов Е. И. Учитель как объект психологического исследования: Пособие для школьных психологов по работе с учителем и педагогическом колективом. – М.: Гуманит. Узд. Центр ВЛАДОС, 1998.
10. Самоукина Н. В. Первые шаги школьного психолога. Психологический тренинг – Дубна: ООО «Феникс», 2000
11. Сарженко І. Проблеми адаптації молодого спеціаліста-психолога. – ж. “Психолог”, вересень 36 (228) 2006
12. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. Посіб. – К.: Вища шк.., 2004.
13. Технологія попередження конфліктів/ Безпальча Руслана. – К.: Главник, 2007р.
14. Технологія спілкування (комунікативна компетентність учителя: сутність і шляхи формування) / Максименко С. Д., Заброцький М. М.– К.: Главник, 2005.

Рекомендації для педагогів щодо поведінки в ситуації службового конфлікту

1. Усвідомте ситуацію, відповівши собі на наступні питання:
· Наскільки велика частка суб'єктивних факторів у конфлікті, у чому джерела напруги з однієї або обох сторін?
· Досягненню яких цілей іншої сторони ви, можливо, перешкоджаєте?
· Які особистісні бар'єри вам заважають у розв’язанні конфлікту?
· Що важливіше для справи - можливі наслідки конфлікту чи сама проблема, через яку відбулося зіткнення?
2. Спробуйте першим зробити крок до нормалізації відносин, відкрито взяти на себе частку провини й запропонувати спокійно відшукати прийнятне для обох сторін рішення.
3. Удайтеся до думки третьої, незацікавленої й авторитетної особи, що зможе розглянути ділову, не емоційну сторону конфлікту.

Рекомендації керівникові навчального закладу для профілактики виникнення конфліктних ситуацій в педколективі

1. Об'єктивно оцінювати працю всіх своїх підлеглих.
2. Використовувати різні форми впливу на підлеглих (прямий вплив, стимулювання потреб і інтересів, вплив через систему цінностей, вплив через соціальне оточення, зміну умов праці, статусу, ін.)
3. Удосконалювати стиль своєї організації роботи з підлеглими.
4. Інформувати всіх педагогів при розподілі премій, надбавок до заробітної плати (соціальна справедливість і гласність).
5. Попереджати й усувати міжособистісні конфлікти.

/Files/images/102203572_24.png

Кiлькiсть переглядiв: 197

Коментарi